Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
невільник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
невільник — [неив’і/л ниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
невільницький — заст. нево/льницький, а, е. 1) Прикм. до невільник, невольник. Невільницький ринок. 2) Стос. до невільника, власт. йому … Український тлумачний словник
невільниця — заст. нево/льниця, і. Жін. до невільник, невольник … Український тлумачний словник
невільничок — чка, ч., фольк. Зменш. до невільник … Український тлумачний словник
холерс — невідм., мн. Трудові пісні невільників африканського походження, які вони співали під час роботи на півд. плантаціях у США … Український тлумачний словник
раб — I 1) (людина, яка є власністю рабовласника), невільник, під яремний Пор. невільник 2) (той, хто сліпо виконує волю вищої особи, принижується перед кимсь), плазун, підніжок, холоп II ▶ див. невільник, прислужник 1) … Словник синонімів української мови
галерник — а, ч. Невільник, що веслує на галері … Український тлумачний словник
невольник — див. невільник … Український тлумачний словник
товар — I у, ч. 1) тільки одн., ек. Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість (див. вартість 3)). 2) Будь яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу. || Все … Український тлумачний словник
